Авторизация
×

Логин (e-mail)

Пароль

Интерактивные истории, текстовые игры и квесты
Гиперкнига

Библиотека    Блог

Посетите наш новый сайт AXMAJS.RU

Запустить

Подорож з України до Китаю

Одного разу Івасик Телесик спілкувався зі своїми друзями з Gusi-Lebedi Airlines, які розповіли йому про дивного гуся Пана Піна, який запрошував їх у Китай, спробувати його знамениті пельмені та локшину. Телесик подумав, що у Китаї він ще не був, тож швидко зібрався і невдовзі опинився у Пекіні.

Introduction

Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного

Мотузюк Денис

В аеропорту його зустріли двоє – один гордовитий мавпун в обладунках та з обручем на голові та товстий веселий свин з грабельками.

- Доброго дня! Ви, певно, Цар Мавп? – привітався Телесик, який впізнав свого казкового колегу.

Мавпун задер носа до стелі і хвацько мовив:

- Ніхао! Так, але цей мавпун не просто Цар Мавп! Цього мавпуна звати Сунь Укун, а цей свин - Чжу Бацзе! – свин привітно рохнув. Тим часом, набравши повні груди повітря, Сунь Укун продовжував:

- Я Кам’яна Мавпа, (Неймовірний хвалько… - улесливо додав Чжу Бацзе.) Прекрасний Цар Мавп, (Великий базікало… - в тон йому вторив Чжу Бацзе.) Великий Мудрець, Рівний Неба… (Страшний задавака… - підспівав Чжу Бацзе.) - здавалось, Сунь Укун зараз лусне від гордощів.

- Так, дякую, брате Чжу. Страшний зада… Е-е! – отямившись, Сунь Укун аж підскочив. – Що ти це таке наплів! Га?! Зараз як дам моїм Посохом по голові!

- Легше, брате Сунь! – заспокійливо мовив Чжу Бацзе. – Ти втомив нашого гостя!

- Ет! Вічно тобі ліньки привітатися як слід! Того ж ти й простий доглядач за підношеннями! – аж скипів мавпун. – Але годі! Звертайся до мене брат Сунь а до нього – брат Чжу! А ми будемо звати тебе брат Те! Ну то що, братику Те, куди бажаєш піти?

- Я хотів би більше дізнатись про тебе, брате Сунь! - мовив Телесик

- Я хотів би більше дізнатись про тебе, брате Чжу! - мовив Телесик

Телесик виявив, що вони летять десь у горах, а із хмаринки видно чудовий краєвид. Унизу були якісь будівлі, і Сунь Укун пояснив, що то знаменитий на весь світ монастир Шаолінь. Колись давно патріарх Дамо у цьому монастирі навчив монахів деяким вправам, з яких потім розвинулись бойові мистецтва Китаю. Сучасні монахи вправляються в ушу та показують глядачам неймовірні трюки – ходять на дощечках по воді та пробивають голкою скло. Більшість шкіл бойових мистецтв Китаю вважають саме Шаолінь своїм прабатьком. Популярність цього монастиря така велика, що його часто показують у кіно, про нього співають пісень. Але Сунь Укун сказав, що як казкових персонажів, їх більше цікавить фантастичний Південний Шаолінь, який вперше виник у циклі середньовічних лицарських романів про засновника династії Цінь. І хмаринка опинилась у дуже схожому місці, приземлившись на майданчик монастиря.

Телесик почув дивні звуки...

- Братику Те, чи чув ти про рік Мавпи?

- Так, чув. Навіть в Україні про нього знають. Невже це про тебе, брате Сунь?

- Саме так! Мене запросили, коли вирішували у якому порядку будуть йти роки, за те, що я став Мудрецем, Рівним Неба! А ще у Китаї святкують мій день народження, який припадає на шістнадцятий день дев’ятого місяця за місячним календарем. Особливо мене шанують у Гонконзі!

Потім Сунь Укун раптово затанцював, дістав свій Посох Цзіньгубан і зробив кілька переворотів, потім скочив на свій посох і застиг у позі вартового, що оглядає околиці.

- А це, братику Те, знаменитий стиль Кулака Мавпи!Саме я його винайшов! Найсильніший (Звісно ж ні… - вставив Чжу Бацзе) у світі стиль кунг фу! І я все чув, брате Чжу!

Чжу Бацзе рохнув:

- А мені моїх грабельок вистачає! І якщо вже й казати, то брат Сунь потрапив у приказки. Часто кажуть так про неслухняних і галасливих дітей, що вони «Як Сунь Укун». Коли китаєць каже, що «Поводить себе як Сунь Укун у Нефритовому Палаці», то він має на увазі, що людина влаштувала галас та скандал!

- А ще та людина хоробра та талановита! – відрізав Сунь Укун. Телесикові здалося, що тут є суперечність, але Цар Мавп пояснив, що ніякої суперечності немає. Бо влаштувати розгардіяш та скандал в імператорському палаці може тільки дуже хоробра та талановита людина!

- Од суперечок мені їсти хочеться! - (Тобі завжди хочеться їсти! – буркнув Цар Мавп) – ходімо до Пана Піна, у нього чудові пельмені та локшина!

- Спершу я хотів би побачити якесь диво Китаю!

- Покажіть мені якийсь палац! Цікаво побачити, як вони виглядають!

- Тоді розкажи трохи про себе, брате Чжу! - мовив Телесик

- Я чарівник та генерал! (Колишній! – єхидно прокоментував Цар Мавп) І став би знаменитим та багатим, але мені щось теє… Ліньки.

- Ет, і як тобі не соромно лінуватись, брате Чжу! Дивись, на мою честь є і рік, і свято, і стиль ушу!

- Ну, я не соромлюся того, що я лінивий… – промимрив свин.

- А чому не соромитеся? – здивувався Телесик.

- Бо мені ліньки соромитись. – позіхнув Чжу Бацзе. – Зате я у приказки потрапив!

Сунь Укун засміявся:

- Так, це правда! Коли кажуть «Чжу Бацзе квітку почепив – красивіший не став», то це про того, хто недоладно вдягається, або «Чжу Бацзе одяг окуляри – замаскувався», то це про того, хто невдало хоче приховати свої недоліки. Або «Чжу Бацзе шолом натягнув – видно великого генерала», то це про того, хто видає себе важливішим, ніж є насправді.

- Але я навіть читав імператорський едикт! – обурився Чжу Бацзе. Сунь Укун зареготав ще дужче і пояснив Телесикові, що приказка «Чжу Базце імператорський едикт читає» - означає ні бельмеса не розуміти у почутому чи прочитаному. Телесик та Цар Мавп засміялись, а Чжу Бацзе спершу ображався, але зрештою приєднався до сміху разом. На тому і помирились.

- Спершу я хотів би побачити якесь диво Китаю!

- Покажіть мені якийсь палац! Цікаво побачити, як вони виглядають!

- Тоді розкажи про себе, брате Сунь! - мовив Телесик

Телесик разом з Царем Мавп та свином-чарівником пролітав на хмаринці над муром. Сунь Укун розповідав:

- Цю стіну задумав та збудував перший імператор Китаю, легендарний Жовтий Імператор Цінь Ши Хуанді . Колись уві сні він опинився на Місяці, і подивившись звідти на Землю, побачив, що Китай – лише маленька цятка землі, якій загрожують варвари. Перелякавшись, він вирішив відгородитись від небезпечних варварів стіною. Варвари справді були і це були гунни. А сучасного вигляду стіна набула за часів династії Мін, коли її укріплювали цеглою від загрози монголів. Це найдовша у світі (На подив Телесика, Чжу Бацзе тільки серйозно підтакнув) захисна стіна!

- Певно, ті що захищали Китай у ті часи знали секретні прийоми! Я щось чув про монастир...

- Яка старовинна! Цікаво було б побувати у якомусь стародавньому місті!

А це – Заборонене Місто, колишній палац китайських імператорів. Сучасні китайці часто його так і називають – Колишній Палац. Раніше нікому не дозволялося навіть заходити до Забороненого Міста, крім імператора та його слуг. Але ми можемо туди потрапити! – розповів Сунь Укун, і викликавши хмаринку, миттю переніс Телесика та Чжу Бацзе до палацу. На подив Телесика, у палаці було повно казкових істот, серед яких вирізнявся чоловік у розкішних зелених шатах, що віддавав накази. Чжу Бацзе шепнув Телесикові, що це легендарний Нефритовий Імператор і що вони випадково опинилися у Небесному Забороненому Палаці. Імператор помітив їх, і мовив:

- А! Бімавень нарешті повернувся виконувати свої обов’язки? – усі навколо захихотіли. Чжу пошепки пояснив, що так називається посада конюха і Цар Мавп дуже не любить згадувати, як він опинився на цій посаді. Сунь Укун же почервонів як рак і ледве видушив з себе:

- Ні, Ваша Величносте, я просто вирішив показати Заборонений Палац нашому гостю! І ми негайно звідси йдемо! – Телесик навіть не встиг добре роздивитись навколо, як опинився на хмаринці серед неба поруч з Сунь Укунем та Чжу Бацзе. Сунь Укун роздратовано бурчав:

- І досі згадують той випадок! Я ж Мудрець, Рівний Неба а не якийсь там Бімавень! Бр! Ну, то куди полетіли? Тільки не назад!

- Летімо у якесь сучасне місто Китаю!

- Летімо у якесь стародавнє місто Китаю!

- Скажи, брате Сунь, а скільки тобі років? – задумався Телесик, поки вони летіли на хмарці.

Сунь Укун трохи замислився і сказав:

- Та тисячі дві вже ось буде…

- Скільки?! – від подиву Телесик аж рота роззявив. – А Чжу Бацзе тоді скільки?

- Мені всього на всього півтори тисячі років. - рохнув свин. – Це насправді не так вже і багато. Китай ось існує вже чотири тисячі років, він є однією з найстаріших цивілізацій у світі, яка збереглася до цього часу. Братику Сунь, а де це ми? Щось знайомі місця…

- Ми поблизу старої столиці – Сіаня. Сіань був столицею безлічі китайських династій, а головне – там знаходиться гробниця першого імператора, який об’єднав Китай в одну країну – Жовтий Імператор Цінь Шихуанді, який заснував династію Цінь. А ще тут живе родина Панди По. У Сіані дуже люблять панд, і панди є символом Китаю взагалі і знаходяться під охороною закону.

- А можна роздивитись цю гробницю ближче?

Брюс Лі народився у родині гонконгських акторів. Його батько вірив у те, що їх родину зурочили, тому в дитинстві Брюс Лі носив дівчачий одяг і мав дівчаче ім’я, щоб злі духи не знайшли його. Пізніше він отримав прізвисько «Маленький Дракон» або «Лі Сяолунь», під яким брав участь у виставах та кінозйомках разом з батьком. Через кпини вуличних хлопців, він пішов у навчання до майстра кунг-фу стилю Він-Чун, легендарного Іп Мана. І так добре навчився битись, що встряг у бійку з членами китайської мафії Тріади. З бандитами його батько впоратись не міг, тож Брюса Лі терміново відправили в Америку, де він став знаменитим актором. Саме Брюс Лі першим познайомив світ з китайським ушу, яке всі почали називати кунг-фу. Крім того, Брюс Лі винайшов власний стиль кунг-фу, яке назвав «Джиткундо». Він став легендою, щасливо одружився і мав двох дітей. Але помер молодим за загадкових обставин. Подейкували, що це Тріада його дісталася та отруїла. Або це зробили конкуренти з гонконгських кіностудій. Або розлючені майстри ушу помстились молодому герою за те, що посмів розкрити їх секрети світові. Ще кажуть, що винне у цьому прокляття родини Лі. Це так і залишилось таємницею.

- Дякую! А зараз...

Сунь Укун направив хмарку на південь, і коли вже сонце сіло за гори, Телесик побачив неймовірну картину – сучасне місто із хмарочосами на березі океану. Вогні хмарочосів відбивались у хвилях океану, а їм відповідали вогні безлічі кораблів.

- Це – Гонконг! – гордо промовив Сунь Укун.

- І тут є все! – додав Чжу Бацзе – Кухня з усього світу! Традиційна китайська кухня, корейська, японська, навіть американська та англійська кухні! Саме слово Гонконг – означає «порт пахощів», бо з давніх часів тут торгували дорогоцінними пахощами та рідкісним деревом. Саме завдяки цьому місту світ дізнався про Китай!

- І прославили його знамениті гонконгські фільми про кунг-фу. – підтримав друга Цар Мавп. - Саме тут народилися найвідоміші у світі майстри кунг-фу та актори Брюс Лі та Джекі Чан. І саме тут вони прославилися! Гонкнгські бойовики вплинули на весь сучасний кінематограф, а гонконгські каскадери та постановники трюків вважаються найкращими у світі.

- Розкажіть більше про Брюса Лі!

- Розкажіть більше про Джекі Чана!

- Давайте відвідаємо Пана Піна!

- Я хотів би більше дізнатись про Кунг Фу!

Джекі Чан народився у сім’ї дипломатів в Гонконзі. Китайською його ім’я звучить як Чан Ганшень, тобто, «Чан, що народився у Гонконзі». Його батьки працювали у посольстві і постійно переїздили, тож хлопчика ще в дитинстві віддали до Пекінської Школи Опери, де він вивчав ушу та сценічну майстерність. У молодості він знімався в одному фільмі з Брюсом Лі, а згодом гонконгські режисери намагалися зробити з нього другого Брюса Лі. Стати другим Брюсом Лі у Джекі Чана не вийшло, він став першим Джекі Чаном. Джекі Чан прославився завдяки ролям простих веселих китайських хлопців, які, не зважаючи на свою доброту та щирість, вправно володіють різноманітними стилями кунг-фу. Оскільки Джекі Чан чудово розумів важливість кіно, він відмовлявся від ролей злодіїв і намагався завжди бути гарним прикладом для дітей, які полюбили його фільми.

Дякую! А зараз...

Телесик застиг, вражений рядами глиняних воїнів. Сунь Укун почав розповідати:

- Жовтий Імператор Цінь Шихуанді був першим та наймогутнішим імператором Китаю. Він шукав рецепт безсмертя, але йому це не вдалось і він постарів. Зовсім старий він наказав йти на захід Китаю та виготовити з теракоти військо, яке охоронятиме його могилу. Це справді величезне військо, і кожен солдат неповторний, можна розрізнити різні риси обличчя. Тут є і кавалерія і піхота, ветерани та зелені новобранці, воєначальники та офіцери і все вишикуване у бойовому порядку. Навіть мені, Мудрецю, Рівному Неба, довелося б сутужно, якби я спробував виступити проти такого війська! Кажуть, що дістатись до гробниці самого Цінь Шіхуанді ще ніхто не зміг!

Раптом один з глиняних воїнів поворухнувся і вдарив списом об землю:

- Стояти! Нікому не дозволено турбувати спокій Жовтого Імператора!

Сунь Укун спалахнув:

- Я Прекрасний Цар Мавп, Мудрець, Рівний Неба! Що хочу, те і роблю!

Телесик несміливо смикнув Сунь Укуна за рукав, злякавшись, що ось-ось почнеться бійка:

- Брате Сунь, досить, ці воїни справді чудові та могутні, не будемо з ними сваритися, а краще підемо, подивимось ще щось!

Телесик ґречно подякував терактотовим воїнам за службу та всі знову вирушили у подорож на хмаринці. Чжу Бацзе знудився і захотів їсти, а Сунь Укун гадав, що треба подивитись ще на якісь дива Китаю.

Ходімо краще поїмо, бо щось вже втомився я...

Телесик, Сунь Укун та Чжу Бацзе зійшли з хмаринки біля входу у ресторан Пана Піна. Гусак якраз порався на кухні і радо привітав гостей:

- Ласкаво просимо, ласкаво просимо! Ох… Та це ж пан Чжу Бацзе! Ви майже отримали титул Короля Пельменів, але мій син вас все одно переміг!

Свин сором’язливо зашарівся.

- Де вже мені змагатися з самим Воїном Дракона! Але пельмені були добрі!

- Пельмені? – здивувався Телесик. – Я думав, що пельмені – це російська страва!

Гусак Пан Пін замахав крилами:

- Ой, насправді пельмені винайшли у Китаї. Тут вони мають багато назв та різновидів, наприклад, пельмені Бао. А ще у Китаї винайшли вермішель, з якою європейців познайомив великий мандрівник Марко Поло. У Китаї багато чого з’явилось вперше.

Гусак розправив крила і обернувся навколо себе.

- Ось, мій одяг – він із шовку. Шовк першими почали виробляти саме китайці і вони дуже ревно берегли секрет його виробництва! Лише у тринадцятому столітті європейці змогли довідатись про секрет виробництва шовку.

Пан Пін показав свій блокнот та купку банкнот.

- Також великий Цай Лунь винайшов папір, яким людство користується досі. А пізніше саме в Китаї першими з’явились паперові гроші. На них стояла імператорська печатка і ними можна було розрахуватись у будь-якому місті Піднебесної. А якщо пан Те подивиться на плакати моєї локшинної, то може помітити, що вони надруковані! Друк ієрогліфів винайшов майстер Бі Шен тисячу років тому!

Сунь Укун дістав звідкілясь компас і мовив:

- Компас винайшли теж у Китаї, а вдосконалив його видатний вчений Шень Куо. Саме завдяки йому я точно знаю куди мені летіти на хмаринці.

Телесикові голова йшла обертом, але момент зіпсувало голосне чавкання. Чжу Бацзе дістався таці з пельменями і голосно їх їв. Пан Пін та Сунь Укун ошелешено дивились на цю картину, аж поки гусак не кинувся рятувати свої страви. Згодом Телесик скуштував китайський суп з локшиною та китайські пельмені (врятовані від пащі Чжу Бацзе пильним Паном Пінем), запиваючи це все чаєм, видів яких виявилось дуже багато. Сунь Укун розрахувався з Паном Пінем, давши потиличника задоволеному Чжу Бацзе, і всі знов опинились на хмаринці.

День добігає кінця, і Телесикові час повертатись в Україну

Телесик ще здалеку почув войовничі викрики та звуки ударів. Сунь Укун посміхнувся:

- О, це Воїн Дракона тренується! Ходімо привітаємо його!

- Воїн Дракона? А хіба це не… - здивовано мовив Телесик, здогадавшись, про кого йдеться. І його здогадка була вірна – він побачив як на майданчику, хвацько завдаючи ударів в манекен, тренувався знаменитий кунг-фу Панда По. Поруч із ним на камінчику сидів його наставник Шифу та пив чай.

- Привіт, друзі! – помахав лапою По. Сунь Укун гордовито кивнув і ввічливо привітався з майстром Шифу. А Панда По потис руку Телесикові і радо обнявся з Чжу Бацзе.

- Наш гість, братик Те з України, бажає дізнатись про кунг-фу!

- Насправді, правильно бойові мистецтва називаються Ушу, а кунг-фу стосується будь-якої майстерності. Якщо прибиральник швидко та чисто прибирає, то китайці кажуть, що в нього сильне кунг-фу... – ввічливо почав пояснювати майстер Шифу. Панда По скривився і сказав:

- Це довго і нудно, майстре Шифу! Краще я покажу! Ушу у Китаї займається багато людей! Є бойові стилі, є спортивні, а ще є гімнастика для будь-якого віку!

І Панда По показав телесикові головні стійки та удари звіриних стилів – Тигра, Журавля, Змії та Богомола Богомола, а стиль Мавпи ще раз показав Сунь Укун – бо він же його і винайшов. Майстер Шифу потім показав кілька вправ оздоровчої гімнастики Тайцзицюань , якою у Китаї залюбки займаються дідусі та бабусі, та дихальні вправи Цигун.

- Вражаюче! Просто як у кіно! А можна подивитись, де його знімають?

- Ох, після таких вправ зголоднієш! Ходімо до Пана Піна!

Нарешті настав час прощатися. Сунь Укун на прощання кланявся і кликав «Братика Те» приїздити знову, вже восени, коли у нього, Царя Мавп, буде день народження і тоді він оголосить Телесика найпочеснішим гостем у його палаці. Чжу Бацзе не стимуючись хлюпав п’ятачком і витирав сльози, кажучи, що сумуватиме за Телесиком. Навіть незламний Сунь Укун якось підозріло відвертався та шмигав носом. Нарешті після довгих прощань, Телесик таки сів на рідного гусака з Gusi-Lebedi Airlines та вирушив додому. Але навіть у небі, аж до самого кордону Китаю, за ним слідувала хмаринка Сунь Укуна. Там були усі – і Чжу Бацзе, і Панда По, і майстер Шифу, і Пан Пін. І як вони тільки помістились? Але Телесик подумав, і посміхнувся собі – ну а як же, Кам’яній Мавпі, Прекрасному Царю Мавп та Мудрецю, Що Рівний Неба і не таке під силу!